Мене звати Юлія Старикова, я з групи МН-23, навчаюся на другому курсі за спеціальністю «Менеджмент». Я проходила обмін у Польщі, в місті Катовіце, в Економічному університеті в Катовицях (Uniwersytet Ekonomiczny w Katowicach) під час літнього семестру 2024–2025 навчального року.
До цього я була в Польщі лише проїздом, тож не мала уявлення про культуру чи життя тут, але під час обміну побачила, що це країна з великою кількістю заходів для молоді, з активним спортивним життям і неймовірною відкритістю. Їжа трохи схожа на українську, але навіть подача страв має свої особливості.
Сам університет складається з кількох корпусів, є навіть спортивний, а для студентів за обміном є окрема територія. Завжди можна було звернутись до місцевих студентів із питаннями, вони були відкритими та готовими допомогти. Також університет організовував різні заходи спеціально для англомовних студентів і запрошував на інші активності, пов’язані з життям університету. Дуже сподобалося, що всі ці події не ізольовані, і ти почуваєшся частиною університетської спільноти. Будівлі дуже зручні для навігації: скрізь є таблички, важко загубитися. Навчання мені також сподобалося. У кожного викладача свій підхід до викладання, і всі з розумінням ставилися до того, що англійська — не наша рідна мова. Викладачам було цікаво почути кожного, а головна мета полягала в тому, щоб ми зрозуміли тему і матеріал. Це дуже цінно. Нам давали презентації, які допомагали повторити пройдений матеріал.
Студенти були доброзичливими, завжди допомагали, якщо щось було незрозуміло, хоча я зазвичай обирала працювати в командах з англомовними студентами. Сподобалося, що у навчанні не було зайвої «води» — все було чітко й зрозуміло. Порівняно з Україною, навчання відрізняється тривалістю пар (на 20 хвилин довші) і тим, що немає дзвоників на початок чи кінець заняття. У Польщі менше практичних або командних завдань — переважно лекції або короткі самостійні вправи. Мені трохи не вистачало українського підходу з практичними кейсами.
У вільний час я багато гуляла по Катовіце та околицях. Жила в гуртожитку біля великого парку з лісом, де часто проводили активності, а також біля спортивної арени з різними майданчиками: футбольним, бейсбольним, баскетбольним і волейбольним. Часто дивилася змагання з бейсболу, а також була на чемпіонаті з баскетболу, де вперше перемогла команда України. Відвідала фестиваль студентів: він дуже схожий на ті, що проводять у Дніпрі.
Подорожувала до Варшави на Pride Month, їздила до замку біля Валбжиха, а також була в Кракові та Ржешуві. Рекомендую завжди дивитися розклад міських подій, у Польщі дуже круто все організовано. Також я була волонтеркою на фестивалі борщу та на світових змаганнях з футболу.
Іноді виникали труднощі з мовою, не всі в місті добре володіють англійською, але це траплялося рідко. У разі потреби я зверталася до своєї сусідки по кімнаті, яка знала українську та польську.
Моя головна порада майбутнім учасникам: знаходьте знайомих. Люди навколо можуть стати дуже важливою підтримкою, допомогти зорієнтуватися й зробити перебування за кордоном набагато приємнішим.
