23 вересня 2016 року в Університеті імені Альфреда Нобеля завершився Міжнародний Нобелівський Конгрес «МИРОТВОРЧА І ПРОСВІТНИЦЬКА МІСІЯ НОБЕЛІВСЬКИХ ЛАУРЕАТІВ У СУЧАСНИХ ГЛОБАЛЬНИХ УМОВАХ». Цього року свої матеріали для участі у цьому миротворчому Конгресі надіслали численні економісти, політологи, дипломати, лікарі, які представляють Україну, Польщу, Швецію, Іспанію, Велику Британію, Австрію та Росію.
Конгрес у повній відповідності до своїх миротворчих та просвітницьких цілей стартував саме у Міжнародний день миру – 21 вересня. У цей день відбулися урочистості з нагоди відкриття та перше пленарне засідання за участю численних почесних гостей з різних країн, а також презентація філателістичної виставки «Нобелівська премія: українська проєкція» (автор – Ю.Ф.Ковальков, колекціонер з Тернополя) та прем’єра фільму «Альфред Нобель» виробництва телекомпанії «Nobel TV».
22 вересня 2016 року відповідно до рішення вченої ради Університету на урочистостях у меморіально-парковому комплексі «Планета Альфреда Нобеля» відбулося урочисте вручення атрибутів почесних професорів Університету імені Альфреда Нобеля Його Високоповажності Пану Херардо Анхелю Бугайо Оттоне, Надзвичайному та Повноважному послу Королівства Іспанія в Україні, професору Мікаелю Нобелю, благодійнику та підприємцю, багаторічному президенту Товариства родини Нобелів, співзасновнику Нобелівського благодійного трасту (Швеція), а також доктору Бобу Джонсону, Голові Незалежної комісії Європейської Ради з Бізнес-Освіти (Велика Британія).
За традицією члену родини Нобелів було надано почесне право залишити свій підпис на гранітній стелі меморіального символу «Планета Альфреда Нобеля».
Також 22 вересня 2016 року за участю студентів Університету та старшокласників з партнерських шкіл міста та регіону відбулися дискусійні круглі столи: «Новітня наука для майбутніх поколінь» (спікер – професор М. Нобель, модератори – д. е. н., проф. А. О. Задоя, к. і. н., доц. Д. В. Прошин) та «Культурно-просвітницьке партнерство України та Європейського Союзу» (спікер – посол Іспанії в Україні Х. Оттоне, модератори – д. е. н., проф. С. В. Кузьмінов, О. О. Плющай). Обговорені на них питання викликали велику зацікавленість в учасників.
Учасники Конгресу активно працювали у двох основних секціях: «Теорія та практика прийняття економічних та політичних рішень(модератор – д. е. н., проф. С. В. Кузьмінов) та «Гуманітарний вимір розбудови досконалішого світового ладу»(модератор – д. політ. н., проф. Г.П. Щедрова). За програмою культурних подій Конгресу відбулася екскурсія почесних гостей до всесвітньо відомої Петриківки та козацького хутора Галушківка.
23 вересня 2016 року на кінцевому пленарному засіданні Конгресу, окрім запланованих доповідей учасників, відбулися також вручення нагород Міжнародного благодійного фонду «Планета Альфреда Нобеля» (їх отримали професор М.М.Корпан (Австрія) та колекціонер Ю.Ф.Ковальков (Україна)), а також демонстрація відеозвіту про роботу Конгресу, який підготувала телевізійна компанія «НобельТВ».
Після обговорення учасники одностайно прийняли запропоновану їм оргкомітетом Підсумкову декларацію Міжнародного Нобелівського Конгресу.
МІЖНАРОДНИЙ НОБЕЛІВСЬКИЙ КОНГРЕС
«МИРОТВОРЧА ТА ПРОСВІТНИЦЬКА МІСІЯ НОБЕЛІВСЬКИХ ЛАУРЕАТІВ
В СУЧАСНИХ ГЛОБАЛЬНИХ УМОВАХ»
Дніпро, 20 - 24 вересня 2016 р.
Підсумкова декларація
За останні роки значно прискорилась та набула революційного характеру зміна світового порядку. Інституційні перетворення, що накопичувалися з початку епохи глобалізації, загострили міжнаціональні, міжконфесійні та міжцивілізаційні конфлікти. Кількісне зростання невирішених соціально-політичних проблем на рівні особистостей, спільнот, людства в цілому вимагає фундаментального, якісного перетворення не тільки повоєнної системи міжнародних відносин, а й усієї парадигми соціально-економічного прогресу.
Широке розмаїття культур, економічних моделей розвитку, соціально-психологічних особливостей народів вимагає поважного ставлення до них з боку світової спільноти. Будь-яке нехтування ними може викликати загрози миру та безпеці. Однак наукові принципи, включаючи наукову етику, є спільними для інтелектуалів усіх континентів. Тому саме наука має стати тим підґрунтям, на якому виросте інституціональний базис майбутнього. Особлива роль у цьому процесі належить світовим авторитетам у сфері науки та громадської діяльності – лауреатам Нобелівської премії.
Не витримала перевірку часом ідея, що розвиток культурних, бізнесових, особистих контактів на рівні низових інституційних одиниць (підприємств, домогосподарств, окремих осіб) ліквідує усі можливі міжнародні конфлікти. Виявилося, що культурна і мовна спорідненість народів не гарантують безконфліктності відносин. Водночас, взаємна повага до національних відмінностей значною мірою згладжує суперечність як між державами, так і між окремими особами. Тому підтримка культурно-етнічного різноманіття сучасного світу слід вважати фактором, що сприяє миру.
Фундаментальної трансформації потребує ставлення до технічного прогресу у сфері виробництва знарядь війни. На жаль, розрахунок на те, що оснастивши армії руйнівними засобами небаченої доти потужності вдасться переконати політиків та військових відмовитися від ведення бойових дій, також виявився марним. У зв’язку з цим, Конгрес закликає усіх учених усвідомити свою особисту відповідальність перед людством і обмежити свої зусилля у розробці летальних озброєнь.
Конгрес декларує необхідність та доцільність розробки наукомісткої моделі суспільного розвитку. Удосконалення старих та поява нових методів ведення війни, у тому числі використання агресивного впливу на громадську думку інших держав, визначає зростання ролі суспільних наук у суто прикладному плані – для розробки конкретних інструментів захисту соціально-психологічної сфери існування людства від цілеспрямованого руйнування.
Визнаючи кризу підходу, заснованого на пошуку балансу інтересів з державами, що сповідують застарілі принципи регіонального домінування та прагнуть поширити сферу свого впливу коштом сусідніх держав, учасники Конгресу бачать можливе рішення у формуванні науково обґрунтованої, внутрішньо несуперечливої візії майбутнього. Усвідомлюючи неприпустимість будь-якого диктату при створенні цієї візії, Конгрес вважає доцільним підтримати ініціативу Університету імені Альфреда Нобеля у започаткуванні конкурсної розробки проєкту нової світобудови.
Відзначаючи об’єктивні перепони та консерватизм політиків старої формації, Конгрес наголошує, що створення нової, менш конфліктної світобудови має відбуватися через проактивну політику взаємодії молоді з теперішніми політичними інститутами. Молодіжний рух, який було ініційовано студентською радою Університету імені Альфреда Нобеля, дав змогу молоді особисто долучитися до миротворчої діяльності та відчути себе частиною великої позитивної сили яка зможе реально змінити наш світ на краще.
Єднаймося заради світової стабільності!
ЗМІ про Нобелівський конгрес в Університеті Альфреда Нобеля
